HASHTAG
2025
Як я координувала промо фільму «Ти — космос»
Координувала шестимісячну промокампанію українського sci-fi фільму «Ти — космос» — від перших ідей до прокату. Разом із командою ми допомогли фільму зібрати 327 тисяч глядачів і 60,9 млн грн касових зборів.
Intro
У кожної історії є свій рік потому
Наразі багато хто чув про український фільм «Ти — космос». Він став одним із найкасовіших українських фільмів часів незалежності, отримав міжнародне визнання та 10 нагород «Золотої Дзиґи», а його обговорення буквально розривало Threads.
Але рік тому все було зовсім інакше.
Ще не було глядачів, черг за квитками й тисяч відгуків. Був фільм, який майже ніхто не бачив, дебютний режисер, українська наукова фантастика — і команда, якій потрібно було переконати людей піти на нього в кіно.
Overview
Фільм, у який ми повірили
У березні 2025 року продюсери Володимир та Анна Яценки запросили нашу команду на закритий перегляд «Ти — космос». Багато хто вийшов із залу в сльозах — і одразу стало зрозуміло: це фільм, яким дуже хочеться поділитися з кожним.
Для Hashtag (на той момент ще Underdog) це був перший досвід кінопромо, а українська sci-fi трагікомедія взагалі була для ринку новим жанровим досвідом.
При цьому ціль була конкретною: 40+ млн грн у прокаті та топ-10 найкасовіших українських фільмів. Тобто все просто: або люди підуть у кіно, або ні.
Мені ж пощастило опинитися всередині цієї історії — бути проджект-менеджеркою й наступні шість місяців разом із командою шукати відповідь на одне питання: як привести людей у кіно?
The Challenge
Як привести людей у кіно?
На старті в нас був фільм, у який ми щиро вірили, і цифра до якої потрібно було прийти. Але між ними — величезна кількість невідомих.
Хто наш глядач? Що змусить його звернути увагу на українську sci-fi? Як розповісти про фільм так, щоб його захотілося не просто подивитися в трейлері, а побачити саме в кінотеатрі? Як зацікавити генерального партнера та знайти бренди для колаборацій?
При цьому було чимало викликів:
головний актор паралельно служив, тож ми підлаштовувалися під його графік і все могло перенестися в останній момент;
режисер-дебютант;
sci-fi, до якого в українського глядача є певна недовіра;
паралельно виходило чимало українських і голлівудських фільмів — конкуренція за глядача була високою;
прокат стартував на початку зими — з обстрілами й відключеннями світла.
Ми починали з плану та загальної стратегії, але дуже швидко зрозуміли: життя внесе в них чимало своїх правок.
Ключовими в нашій стратегії мали стати якірні проєкти з фінансовими партнерами. Ми витратили години на брейншторми, презентації, зустрічі й закриті покази, по суті продаючи бізнесам фільм, якого ще не бачив широкий глядач. Але в умовах війни компанії обережно планували бюджети, і за два місяці до прокату великого фінансового партнера в нас так і не з'явилось.
Тож замість того, щоб чекати на великого партнера, ми вирішили перебудувати підхід.
Якщо не можна було одразу отримати велику підтримку, потрібно було поступово збирати увагу навколо самого фільму — через контент, партнерства, медіа, команду та реакцію аудиторії. Так кампанія почала розгортатися крок за кроком: від першого знайомства з фільмом — до бажання купити квиток.
Approach
Як фільм поступово знаходив свого глядача
Головна ідея нашої стратегії — перетворити «Ти — космос» на явище, про яке говорять з кожної праски і яке ти просто не можеш пропустити.
Тож фільм мав бути всюди: у соцмережах, на телебаченні (завдяки партнерам Starlight Media, його рекламу бачили глядачі «Холостяка»), у медіа й подкастах, на вулицях і в колабораціях з брендами. Але закохати людей у фільм за один день неможливо. Тому ми рухались хвилями.
Хвиля 1. Знайомство.
Спершу треба було вийти за межі кінотусовки й подружити людей зі світом фільму. Кіношники вже знали про нього з фестивалів, а от глядач, який зазвичай обирає голлівудське кіно, — ні. Тому ми почали створювати емоційний зв'язок задовго до прем'єри.
Що ми зробили:
Instagram фільму заговорив голосом Андрюхи Мельника: меми, гумор, іноді навіть мат
публікували міні-інтерв'ю з командою й бекстейдж зі зйомок, людям завжди цікаво, а що ж там відбувалось за лаштунками
залучали інфлюенсерів різних ніш: від Рейтарської до стендапу, і говорили з ними про космос
перші колаборації: англійська з Green Forest, розбирали фразочки Андрюхи з «Галичиною»
А ще саме тоді фільм отримав нагороди на Одеському кінофестивалі, і ми зрозуміли головне: живі емоції глядачів працюють краще за будь-які наші тексти.
Хвиля 2. Відкриття продажу квитків.
Наприкінці жовтня відкрився продаж на допрем'єрні покази — і тут почалось найцікавіше. Тепер задача була вже не розповісти про фільм, а переконати піти на нього саме зараз.
Від перших продажів залежало, скільки сеансів дадуть кінотеатри. Крім того, нам не можна було загубитися серед інших прем'єр, а їх було чимало.
Що ми зробили:
буквально кричали всюди про старт продажів на допрем'єрні покази та прем’єру (реклама на ТБ, соцмережі, таргетована реклама, постери на вулицях)
зробили акцент на колабораціях з Володимиром Кравчуком: він возив Ярославу Кравченко в кіно з Uklon, заварював космічну каву Foundation
закриті покази для блогерів, публікували відео з їхньою реакцією
тур режисера й актора західними регіонами з 9 листопада: майже скрізь солдаут
пресрелізи в медіа, інтерв’ю та подкасти з режисером, продюсерами та актором
зібрали та розіслали 50 преспаків інфлюенсерам із запрошенням на прем’єру та отримали 40 згадок у соцмережах
14 листопада — допрем'єрний показ у Києві, 1000+ гостей у шести залах і купа позитивних відгуків
Хвиля 3. Прокат
Тут уже все вирішували цифри: продажі квитків і повні зали. А особливо перші два вікенди, бо саме від них залежить, як довго фільм протримається в прокаті.
На перший вікенд ми приберегли найсильніше: щемливе відео з першого знімального дня, запрошення в кіно від Володимира Кравчука й нові відгуки лідерів думок. Їх було так багато, що ми видавали їх дозовано.
Основна задача — якомога довше підігрівати інтерес до фільму. І, здається, у нас це вийшло.
Що ми зробили:
запустили збір з Badstreet Boys на 1 млн грн гривень на ГУР МО
щовікенду змінювали комунікацію виходячи з відгуку аудиторії, «ходіть у кіно знов і знов», «бери друзів, батьків, коханих», підхоплювали ситуативи з виходом «Аватара», відключенням світла, тощо
підігрівали інтерес у Threads: ми там отримали 125K+ згадок. Володимир Кравчук почав відповідати людям сам, згодом зареєструвався й Остріков. Продюсерка Анна Яценко дарувала квитки глядачам з невеликих міст
запустили флешмоб у Tik Tok під «Voyage, Voyage»
випускали колаби: колекція одягу з Byme, мерч Orner, який довелось дошивати, мерч з Солом’янськими котиками
DJ-сет на київському вокзалі. Спершу його відклали через обстріли, а через два тижні УЗ сама повернулась до ідеї, бо музика з фільму пішла в люди
Кожна хвиля мала свої дати, канали, партнерів і задачі. А за ними стояли десятки людей і процесів, які мали рухатися синхронно. Саме тут починалась моя частина історії.
My role
Як я збирала все в одну систему
Навколо промо фільму працювала ціла екосистема:
Команда фільму → HASHTAG → 17+ медіапартнерів → бренди → блогери → підрядники → кінотеатри.
І моя роль була трохи більшою, ніж просто стежити за дедлайнами.
Мені потрібно було зібрати цю екосистему в одну працюючу систему: щоб команда й партнери розуміли, хто, що і коли робить, щоб нічого не губилося між десятками паралельних задач — і щоб у нас залишався простір для всього, що неможливо було передбачити заздалегідь
Для цього я вибудувала процес, у якому кожна активність мала відповідального, дедлайн, потрібні матеріали й наступний крок:
регулярні зустрічі та чати з командою фільму;
окремі канали комунікації з партнерами та брендами;
внутрішні чеки з моєю командою, щоб ніхто не губився в загальному потоці задач і правок;
чітко визначені ролі та зони відповідальності, щоб нічого не провисало між людьми;
усі ключові домовленості — письмово, бо в такій інтенсивній комунікації будь-яка неточність може дорого коштувати.
На практиці звичайний тиждень міг виглядати приблизно так:
стратегічна зустріч → зйомка постера → штормінг ідей для колаборацій → закритий показ для потенційних партнерів → чек з командою → 1000 дзвінків з командою фільму.
І в кожній хвилі фокус був свій.
Знайомство
Зйомки контенту й постеру, які потрібно було підлаштовувати під графік актора на службі, погодження з продюсерами, синхронізація з партнерами та підготовка перших колаборацій.
Відкриття продажу квитків.
Преспаки, зйомки колаборацій, закриті покази, тур і підготовка прем’єрного показу. Найгарячіший період, коли я буквально не випускала телефон з рук: одночасно тримала в голові десятки задач, людей і дедлайнів.
Прокат
Офлайн-активності й колаборації, які народжувалися на ходу, плюс швидкі рішення, коли план змінювався просто посеред тижня.
І весь цей час — постійний баланс між очікуваннями клієнта, креативними ідеями та ресурсами команди.
Lessons
Мої takeaways
Якщо команда щиро вірить у проєкт, вихід знайдеться завжди.
Важко порахувати, скільки разів усе «йшло не так». Менше ніж за місяць до прем’єри закрився Gulliver, де вона мала відбутись. В останній момент довелось змінювати преспак, бо російський удар прийшовся по виробництву одного з його елементів. А на самій прем’єрі, до якої ми йшли понад пів року, не ввімкнувся переклад французьких реплік.
Але щоразу ми знаходили рішення. Не тому, що мали готовий план Б на кожен випадок, а тому, що кожен у команді був готовий шукати вихід
Ти можеш більше, ніж думаєш.
Заходити в цей проєкт було цікаво, відповідально й, чесно, страшно. Кіноіндустрія — окремий світ зі своїми правилами, релізами й цілями, і ніхто з нас раніше з нею не працював.
Але саме віра у фільм змушувала вкладатися на всі 1000% і закривати безліч нестандартних задач. Я їздила на закриті покази для потенційних партнерів: зустрічала гостей і паралельно дзвонила й домовлялась із механіком кінотеатру, щоб він запустив фільм для глядачів, знаходила бренди й стилістику за два дні до зйомки , штормила ідеї — від колаборацій до комунікаційної стратегії, робила презентації для потенційних партнерів, допомагала пакувати й розвозити преспаки і робила ще безліч усього
Я зрозуміла, що не обов’язково знати все наперед, щоб взятися за щось нове. Іноді достатньо не боятися розібратися, знайти потрібних людей і зробити те, що зараз потрібно проєкту.
Перший контакт має бути легким.
Ми тижнями готували ідеальні презентації для великих брендів, а у відповідь часто чули «дякую, ні». Зараз я б починала з короткого повідомлення з ідеєю й інвестувала час у презентацію лише тоді, коли партнер зацікавився.
Це простий урок, але він сильно змінив мій підхід до партнерств: не потрібно одразу продавати всю ідею. Спочатку потрібно дати людині причину захотіти почути більше.
Results
Космічний результат
І, здається, у нас вийшло:
60,9 млн грн при цілі 40 млн — на 52% більше
327 944 глядачі
19 тижнів у прокаті
топ-5 найкасовіших українських фільмів — при початковій цілі увійти в топ-10
125K+ згадок у Threads
5,9 млн охоплення в Instagram, 90% — органічне
близько 13 колаборацій з майже нульовим бюджетом
17+ медіапартнерів
1 млн грн на ГУР МО разом із Badstreet Boys
Цей результат став можливим завдяки всім: якісному фільму, неймовірно талановитій команді, яка його створила, режисеру, головному актору, продюсерам, партнерам і брендам, які підтримали нас, моїй команді HASHTAG і, звісно, глядачам.
Нашою задачею було зробити так, щоб хороший український фільм не залишився непоміченим. І здається, нам це вдалося.
Але особисто для мене найцінніше навіть не цифри.
Цей фільм став одним із найкасовіших українських фільмів за всю історію незалежності України. І тепер я іноді чую, як люди за сусіднім столиком у кафе обговорюють «Ти — космос». Я їх не знаю. Вони не знають мене. І, скоріш за все, вони ніколи не дізнаються, скільки людей стояло за тим, щоб цей фільм дійшов до них.
А я знаю.
Бути маленькою частиною проєкту такого масштабу — неймовірно круто і дуже цінно для мене. Мати можливість доторкнутися до фільму, який став частиною історії українського кіно, — досвід, який я запам’ятаю на все життя
